Що має робити заклад освіти для протидії булінгу!
- ЛИСТ №108 ВІД 11.02.2019 РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ УКРАЇНИ ЩОДО ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЮ)» ВІД 18 ГРУДНЯ 2018 Р. №2657-VІІІ Bulng.-Zmni-v-zakon-rekomen.doc.docx
Міністерство освіти і науки України розробило для навчальних закладів рекомендації щодо застосування норм антибулінгового закону, який вступив у дію на початку 2019 року. У цьому документі прописано, в який спосіб має здійснюватися профілактика цькування, хто і як повинен розглядати випадки булінгу, що входить в обов’язки психологічної служби і т. д.
Відповідно до рекомендацій МОН, у школах має бути запроваджений комплексний підхід у сфері запобігання та протидії проявам цькування. Ключові напрями у цьому підході – управлінський і просвітницький.
Управлінський напрям реалізує директор школи. Зокрема, він повинен:
- організувати перевірку приміщень і території закладу, щоб виявити місця, які потенційно можуть сприяти вчиненню булінгу, а також подбати про заходи безпеки (пост охорони, контрольно-пропускний режим), налагодити спостереження за місцями загального користування – їдальнею, роздягальнями, технічними приміщеннями і т. д.;
- розробити та затвердити план заходів щодо запобігання та протидії булінгу. Це можуть бути тренінги, тематичні зустрічі та заняття, консультації, круглі столи, бесіди, спільні перегляди та обговорення фільмів, відеосюжетів. При розробці плану мають бути враховані пропозиції територіальних підрозділів Нацполіції, МОЗ, Мін’юсту, служб у справах дітей, центрів соцслужб для сім’ї, дітей та молоді. План заходів обов’язково оприлюднюється на сайті закладу і на шкільних дошках оголошень;
- розглядати та з’ясовувати обставини випадків булінгу. Заяву про цькування можуть подавати учні, педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу. Отримавши таку заяву, керівник закладу створює своїм наказом комісію з розгляду випадків цькування та скликає засідання. Якщо комісія визнає, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт чи сварка, тоді директор школи зобов’язаний повідомити про це поліцію або службу у справах дітей. Рішення комісії реєструються та зберігаються в окремому журналі. Якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, постраждалий або його представники можуть самостійно звернутися до поліції або служби у справах дітей;
- налагодити роботу психологічної служби в закладі освіти. Мова йде про підвищення кваліфікації практичного психолога, соціального педагога, формування у них вмінь і навичок щодо виявлення та протидії булінгу. Ці фахівці мають здійснювати психологічний супровід осіб, що стали учасниками або свідками булінгу. Також рекомендується запровадити консультаційні години у соцпедагога і психолога, скриньки довіри, розвісити в школі оголошення з номерами телефонів довіри;
- проводити регулярний моніторинг безпечності та комфортності закладу освіти та освітнього середовища шляхом опитування, анкетування та вжиття відповідних заходів реагування.
Просвітницький напрям передбачає системну роботу з інформування учасників освітнього процесу задля формування навичок ненасильницької та толерантної поведінки. Цей напрям реалізується за участі учнів, батьків, вчителів і т. д. шляхом проведення тематичних заходів, бесід, консультацій тощо. Вітається залучення громадських, батьківських, молодіжних організацій.
